Сторінки
▼
четвер, 27 жовтня 2016 р.
понеділок, 24 жовтня 2016 р.
вівторок, 18 жовтня 2016 р.
середа, 12 жовтня 2016 р.
четвер, 6 жовтня 2016 р.
Вітаймо зміни!
Веселе літо згасло. Осінь прийшла-різнобарвна, розмаїта. Пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. А ось і чарівний острівець тепла й сонячної погоди - бабине літо. У кожному куточку блищить сріблясте тонке мереживо павутини. Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок . Горобина обвисла червоними гронами. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло журавлі. У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. А ще осінь власноруч заводить у школу тисячі школярів, щоб вони навчалися, розвивали свої творчі здібності, таланти, спілкувалися з друзями.
Час летить, а разом із ними - змінюється життя суспільства: переосмислюються стереотипи, з'являються нові тенденції, зокрема і в освіті. Розпочався новий навчальний рік. Яким він буде - покаже час. Адже напередодні сталися значні зміни для учнів початкових класів. Однією з найочікуваніших є затвердження оновлених розвантажених програм для початкової школи. А логічним продовженням цих змін- затвердження оновлених Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів, а також нових Методичних рекомендацій до викладання навчальних предметів.
Ці зміни є першими кроками до реформування освіти. Маємо констатувати: наразі педагоги мають доволі полярні думки щодо цих кроків. Хтось розуміє, що зміни неминучі, і вітає їх, а хтось для власного комфорту ладен і далі тупцювати на місці. Та заради справедливості варто сказати: зазвичай будь - які зміни зустрічають опір, проте з часом усе стає на місце.
Загалом одностайно схвалили розвантаження й оновлення програм початкової школи батьки. Ті з них, що створювали всі умови для розвитку своєї дитини змалку, болюче переживали її розчарування від шкільного навчання.
Упевнена, що ви, як і я , серед тих, хто вітає зміни. Пам'ятайте: що довше йдете до успіху, то він ближчий.Тож бажаю вам йти вперед, ні на крок не відступаючи від поставленої мети!Будьте успішними у новому навчальному році
Чому професія вчителя загубила свій шарм і духовність?
Це запитання, яке тривожить думки багатьох небайдужих до результатів своєї праці " Світ бідний на благородних людей і тому страждає",- стверджував видатний педагог Ш. Амонашвілі.
А дитина народилася для того , щоб стати благородною. Дехто з вас скаже, що мета занадто висока і нам самим інколи не вистачає благородства. Як же його виховати у дитині?
Так, учителі також люди. У них також є бажання красиво відпочити, сучасно вдягтись, мати затишок і комфорт. І часто ось така незадоволеність веде до прояву не дуже позитивних емоцій і дій. Добре б у особистому житті. А мова йде про вчительську роботу з дітьми.
Але справжній учитель не може дратуватись, а навпаки, треба мати безмежне терпіння, спілкуючись з дитиною. Учитель має справу з чистими дитячими душами, тому мусить бути мудрим, розумним, здоровим і чесним. Так і у школі - наявність випадкових людей значно погіршує громадську думку про вчителів.
Китайська мудрість свідчить:" Якщо вчитель не живе так, як навчає, залиш його - це несправжній учитель".
Учитель змушений бути вище всіляких пліток та інтриг. І жити, і працювати так, щоб бути гідним тільки поваги та захоплення.
І... просто горіти неосяжною любов'ю.
Моє Щастя
Чи знайдеться у світі хоч одна людина, яка б не мріяла про щастя?
Але що таке щастя? Передумови успіху, задоволення і щастя закладені в нас самих, а тому навряд чи можна бути щасливим, не докладаючи жодних зусиль.
З цього випливає, що в житті можна планувати і радість.
Щастя, задоволення можна переживати тільки у теперішньому часі, згадувати минуле щастя чи уявляти майбутнє не означає відчувати справжнє щастя.
Для мене Щастя працювати в
школі: навчати дітей і вчитися разом із
ними, дарувати таємниці відкриттів і радість пізнання, допомагати їм зрозуміти
навколишній світ. ЩАСТЯ - пишатися
своїми випускниками, що зуміли стати гідними людьми. Я йду на урок.
Хвилююся: адже треба, щоб кожному учневі було цікаво, комфортно. Поруч – мої колеги. Це надзвичайні люди! Майже всі вони оволоділи великим мистецтвом – бути
вчителем! Багато чому їх навчила і навчилася у них. Дорожчого від цих взаємин нічого
в світі немає! І в цьому теж моє учительське ЩАСТЯ. Дзвенить дзвінок на урок... Я щаслива!
А навіщо, власне, самовдосконалюватись?
Життя і праця висувають щоразу нові й нові вимоги. Щоб їх задовольнити, людина не може зупинитися у своєму розвитку. Адже і все людство протягом своєї тисячолітньої історії ніколи не було задоволене досягнутим.
Той, кого заспокоїть почуття самовдоволення, хто перестане працювати над самим собою, неминуче почне відставати. Таке самозадоволення завжди нездорове, більше того, воно шкідливе, оскільки згодом породжує невдоволення життям взагалі.
Щоб здійснити свої прагнення й бажання необхідно знати дещо більше, ніж те, чого нас навчили у школі чи вузі.
Скажу відразу: щоб досягти життєвого успіху, мало самих тільки благих намірів. Не поможе тут і нарікання, що, мовляв, он бачиш, як їй щастить, а я.... давнє прислів'я справедливо говорить: " Людина- коваль свого щастя". Ми завжди певним чином впливаємо на життєву ситуацію, що складається довкола нас, особливо на її розв'язання( хоча б уже тим, що певним чином ставимося до неї, що шукаємо з неї вихід). Звичайно, зважаємо й на те, що можливості наші більшою мірою можуть бути обмежені.